В травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, кожен відчуває ці теплі струни у своїй душі. Але теплий весняний вітер окрім приємних відчуттів, приносить тривожні спогади про найкровопролитнішу, найжорстокішу війну для усього людства. Ми отримали перемогу, але дуже дорогою ціною: багато наших співвітчизників не повернулися до рідних домівок. І кожного, року ми знову і знову схиляємо голови перед обелісками, на яких викарбувані прізвища загиблих воїнів, віддаючи шану славному подвигу цих ГЕРОЇВ.

8 травня вся родина Землянківської школи вшановувала пам'ять тих, кому ми вдячні за сьогоднішній день. «Ми зараз є – тому , що їх немає» - гасло проведеної лінійки – реквієму. Учасники заходу споглядали з екрану жахливі епізоди війни. А після лінійки всі долучилися до акції «Пам’ятаємо. Перемагаємо», в ході якої були виготовлені маківки, які є символом жертв війни.

А 9 травня в трьох селах: Землянках, Корещині та Малинівці, були проведені урочисті мітинги, покладені квіти.

Вклоняємося доземно солдатським вдовам, всім солдатам, що міряли дороги крізь війну, щоб нам сьогодні мріяти й любити. Нехай мир і злагода завжди живуть у наших душах і серцях, хай це світле травневе свято і наші щирі побажання додадуть усім нам нових сил і натхнення для здійснення майбутніх сподівань і трудових звершень.

Слава Господу Богу, слава Неньці - Україні!